Форма входу

Категорії розділу

Dissertations / Дисертації-доповіді [42]
Dissertations on public certification / Дисертація-доповідь по виконаним та друкованим роботам на правах препринту доповіді
Responses and reviews of dissertations / Відгуки та рецензії на дисертації [13]
Responses and reviews of dissertations / Відгуки офіційних рецензентів, рішення наукових семінарів, відгуки фахівців

Пошук

Наше опитування

Оцените мой сайт
Всього відповідей: 29

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту





Середа, 19.12.2018, 17:18
Вітаю Вас Гість | RSS
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Головна | Реєстрація | Вхід
Dissertations / Каталог статей


Головна » Статті » Dissertations / Дисертації-доповіді

Разработка веб-сайта «Future Technologies» с электронной библиотекой-16-06-2015-Development of a web-site «Future Technologies» & e-library

 

ВНЗ  Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Інститут комп’ютерних технологій

Кафедра інформаційних технологій та програмування

Землякам у Карагаті країни ТАРАЗ

/Джамбульська обл., Казахстан/

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Пояснювальна записка

до дипломної  роботи

______________спеціаліст____________

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

 

на тему:  "Розробка web-сайту  «Future Technologies» з електронною бібліотекою"

 

Виконав: студент 6  курсу,

                                                             групи ЗПА 62/15с

cпеціальності 7.05010301 «Програмне забезпечення систем»                           ________________Васильев О.В._____________________

                             Керівник _Забара С.С.______________

                                 Рецензент__Седельникова Л.Г.________

                               

Київ - 2015

 ЗМІСТ

ВСТУП…….........................................................................................  1

         1.РОЗДІЛ 1. Історія і принципи організації глобальних комп’ютерних мереж ………………………………………………   2

1.1. Історія Інтернет ……………………………………………..    2

1.2. Застосування сучасної Інтернет мережі……………………..    9

 2.Потреба нового технологічного та інтелектуального  прориву –можливості Інтернет – технологій для активізації творчості……  13

       2.1.1. Перший сайт - «Інститут економіко-соціокультурніх досліджень» …… 16

       2.1.2 Модульна структура uCoz……………………………………. ..20

       2.1.3. Переваги uCoz…………………………………………………..29

       2.2. Другий сайт -  «Азовське відділення Академії економічних наук та підприємницької діяльності» …. 30

       2.2.1  Виконання настройки дизайну сайту та модулів……………  30

       2.2.2. Система Ucoz  - особливості web – сайтів ……………….…..33

       2.2.3. Недоліки  Ucoz. ………………………………………………...40

       2.3. Сайт Громадянського міжнародного Комітету Інтелектуального та Духовного Єднання  - перший платний

            сайт у  нашій інноваційній павутинці. …………………………..40

       2.4. Участь у роботі міжнародної комунікативної площадки G-Global (ініціативний проект д.е.н. Н.А.Назарбаєва) i

           позитивні наслідки міжнародного співробітництва…………….51

      2.5. Розробка цільового веб-сайту «Технології МАЙБУТНЬОГО» / FUTURE  Technologies…… 54

      2.5.1. Переваги  Nethouse для швидкого впровадження інновацій...54

      2.5.2. Створення  сайту з допомогою Nethouse. ……………………55

     2.6.      Використання електронних бібліотек нашої мережі. ……… 70 

       3. Організаційно-економічна частина  ………………………………. 74

   3.1 Встановлення норм часу …………………………………………. 74

       3.2. Розрахунок повної собівартості послуги ……………………….. 77 

   4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях………...87            

4.1.Аналіз умов праці ……………………………………………….89

4.1.1. Організація робочого місця  програміста Web відділу……..89

          4.1.2. Мікроклімат робочого приміщення …………………………90

4.1.3. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. ………………. 91

4.1.4.Освітлення …………………………………………………….93

4.1.5. Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук………………………94

4.1.6. Виробниче випромінювання………………………………...96

4.1.7. Електробезпека ………………………………………………97

4.1.8. Статична електрика…………………………………………..98

4.2. Виробниче освітлення………………………………………….98

4.3. Пожежна безпека ……………………………………………..101

4.4. Навчання та проведення інструктажів з охорони праці……102  

ВИСНОВКИ ……………………………………………………….107

          СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………….112

           Додатки: 2 том.

Тези  ДИПЛОМУ  

ВСТУП

XXI століття – це епоха Інтернет-технологій. Ми проводимо в сітці стільки часу, що починаємо мріяти о необхідності мати в ній свій «шматочок» — странички, яку можна буде організувати у відповідності до своїх смаків та уподобань.

Сучасний сайт працює інтерактивно — його користувачі можуть залишати свої пропозиції, запитання, щось коментувати, а потім повернутись і подивитись, що інші думають відносно розміщеної інформації.

Сучасний сайт працює динамічно — щоб внести до нього зміни, достатньо декілько разів натиснути на миш, а не викликати бригаду професіоналів на допомогу.

Світовий досвід розвитку смережі Інтернет показує, що сайт може бути інструментом рішення науковіх і практично-наукових проектів.

Відзначимо, що глобальні комп’ютерні мережі вийшли з надр дослідницьких проектів суто військового призначення.

До 1995 року Інтернет був доступний відносно вузькому академічному співтовариству, а його наповнення не відрізнялося багатством і різноманітністю. Обмін електронними листами, спілкування в групах новин по інтересах за допомогою текстових повідомлень, доступ до обмеженого числа серверів по telnet і здобуттю файлів по FTP (File Transfer Protocol – Протокол Передачі Файлів) були долею ентузіастів до 1991 року, коли з’явився Gopher, застосування, що вперше дозволило вільно переміщатися по глобальних мережах без попереднього знання адрес необхідних серверів.

З точки зору професійної інформаційної діяльності однієї з головних і найбільш коштовних складових всього сукупного потенціалу Інтернет є електронні бібліотеки. Саме словосполученняя “електронна бібліотека” відносно нове і ще не має загальноприйнятого наукового тлумачення. Під електронними (цифровими, віртуальними) бібліотеками різні дослідники розуміють різний вміст: починаючи з простого переліку файлів на будь-якому комп’ютері і закінчуючи всім змістовним наповненням Інтернет. На наш погляд, електронні бібліотеки можна визначити як впорядковані колекції різнорідних електронних документів, забезпечена засобами навігація і пошуку. Подібне тлумачення дозволяє виділити настільки важливу відмінну рису електронних бібліотек як обов’язкову наявність заданої структури і навігаційно-пошукових засобів, що забезпечують орієнтування в документах. Це дає можливість виключити з поняття “Електронна бібліотека” безладні файлові масиви, не об’єднані єдиною ієрархічною структурою і системою індексації. Термін “різнорідні” дозволяє відокремити електронні бібліотеки від архівів періодичних видань, в яких представлені випуски лише одного видання. У такому розумінні ми і розглядатимемо надалі даний термін.

У представленій роботі представлено загальні засади функціонування мережі Інтернет та зроблена спроба започаткувати чисто інноваційний WEB  ресурс, який базується на побудові одного з важливих елементів WEB середовища – WEB бібліотек, а також використовує вже діючи WEB-сайти.

РОЗДІЛ 1. Історія і принципи організації глобальних компютерних мереж

1.1.Історія інтернет.

Як ми зазначили вище глобальні комп’ютерні мережі вийшли з надр дослідницьких проектів суто військового призначення. Технологічне змагання між СРСР і США почалось з 1957 року - з запуску в Радянському Союзі першого штучного супутника Землі, а в цей час в США починають розробляти комп’ютерні мережі. Департамент оборони США створив Агентство дослідницьких проектів особливої складності – ARPA. Одним із напрямків роботи Агентства стало створення комп’ютерних технологій з військовою метою, особливо для зв’язку. Перед науковцями було поставлене завдання створити комп’ютерну мережу, яка може витримати ядерний удар. Для виконання завдання була використана теорія Леонарда Кейнрока (висунута в 1961 році), яка ґрунтувалася на пакетній пересилці файлів.

У 1962 році він запропонував концепцію, яка базується на двох основних ідеях:

- відсутність центрального комп’ютера – всі комп’ютери мережі рівноправні;

-   пакетні засоби передачі файлів мережею.

Починаючи з 1962 року, доктор Ліклайдер керує дослідженнями ARPA з питань військового застосування комп’ютерних технологій. Для цієї мети він запропонував вивчати взаємодію вже існуючих державних комп’ютерів. Також ним була внесена пропозиція про залучення університетських учених, студентів та приватного сектора. Цього ж року працівник корпорації RAND

 Пол Баран на замовлення військово-повітряних сил зробив доповідь “On Distribution Communication”, у якій були досліджені різні моделі комунікаційних систем та зроблені оцінки їх керованості та витривалості. У висновку доповіді вчений запропонував використовувати децентралізовану систему керування і зв’язку, яка продовжувала б функціонувати при виведенні з ладу великої частини системи.

Основним напрямком досліджень, які проводило ARPA, стали комп’ютерні мережі. Головна мета полягала у побудові мережі з рівноправних вузлів, кожний з яких мусить мати власні блоки прийому, оброблення та формування повідомлень, що повинно було забезпечити високу витривалість мережі. До дослідження були залучені понад 50 університетів, фірм, державних науково-технічних організацій.

У 1962 році Управління перспективних досліджень ARPA закінчило роботу над проектом, який, з одного боку, мав привести до створення каналів, що не піддаються руйнуванню, а з іншого – повинен був полегшити співробітництво між розрізненими у всіх штатах дослідницькими організаціями, університетами та інститутами.

Цей принцип має своє відображення і в мережних технологіях навчання. Під час навчання, організованого за допомогою комп’ютерної мережі, вихід з ладу однієї робочої станції не впливає на процес навчання всіх студентів. Кожен використовує педагогічне програмне забезпечення незалежно від своїх товаришів, наприклад, користується базами даних, методичними матеріалами.

Перші експерименти з об’єднання віддалених вузлів були проведені вже у 1965 році, коли були з’єднані комп’ютери TX-2 Массачусецького технологічного інституту і Q-32 корпорації SDC (System Development Corporation) у Санта-Моніці.

У 1967 році на симпозіумі ACM (Association for Computer Machinery) був представлений план створення національної мережі з пересилкою пакетів. Невдовзі після симпозіуму Робертс (Lawrence G. Roberts) опублікував план побудови такої мережі – Arpanet (Advanced research Projects Agency NETwork), і вже у 1969 році міністерство оборони затвердило ARPANET як провідну організацію для дослідження в галузі комп’ютерних мереж. Першим вузлом нової мережі став UCLA – Центр випробування мережі. А незабаром до нього приєднались Стенфордський дослідницький інститут (SRI), UCSB – Culler-Friend Interactive Mathematics (університет Санта-Барбари) та університету Юти. Були виконані перші передавання знаків з одних машин на інші. З’явився перший RFC (Request for Comments) – “Host Software” С.Крокера. Цей (1967) рік можна вважати роком початку мережної революції.

Перша черга мережі була введена в дію 1971 року. У 1972 році на міжнародній конференції з комп’ютерів та зв’язку було продемонстровано взаємодію TIP (Terminal Interface Processor) з 40 машинами у мережі. В цьому ж році була створена група INWG (Internetworking Working Group) під головуванням професора Стенфордського університету Вінтона Кірфа (Vinton Cerf) для розробки адресації, необхідної для узгодження різних протоколів. Кірфом разом з групою аспірантів була розроблена група протоколів обміну, які пізніше перетворилися в TCP/IP. У цьому ж році з’явилася перша комерційна версія операційної мережної системи Unix. На даний момент протокол TCP/IP широко використовується у комп’ютерних мережах навчальних закладів. Він простий у користуванні та налагодженні, дає змогу без ускладнень реалізовувати методичний та науковий потенціал мережі Інтернет та локальної комп’ютерної мережі навчального закладу.

Після досить успішного використання військовими комп’ютерних мереж, їх почали активно впроваджувати науковці для організації обміну інформацією між університетами. З жовтня по грудень 1969 року чотири університети центру США – Каліфорнійський університет Лос-Анджелеса, Каліфорнійський університет Санта-Барбари, Стенфордський дослідницький інститут і Університет штату Юта були об’єднані в одну комп’ютерну мережу, що дозволило збільшити зусилля та прискорити роботу над розробкою мережних стандартів та протоколів, а також дозволило поліпшити обмін методичною та науковою літературою. У грудні 1970 року група під керівництвом Крокера закінчила роботу над першою версією протоколу, який отримав назву Протокол керування мережею – NCP (Network Control Protocol). Протягом 1971 – 1972 років протокол NCP був реалізований на всіх комп’ютерах які входили до мережі Arpanet, і тільки тоді було створено середовище, в якому стало можливо використовувати прикладне програмне забезпечення. У цей же час була апробована перша електронна пошта.

Перша система обміну текстовими повідомленням була створена Дугом Енгельбартом з Стенфорду. Вся наступна робота над першою версією поштового клієнта продовжувалася півроку Реєм Томлінсоном. Він надав їй вигляду поштового конверта з грифом “куди”, “кому” і самим текстом листа. Також для зручності автор запропонував розташувати на кожному комп’ютері віртуальну поштову скриньку. Однак знайомий нам вигляд електронна пошта набула тільки після серйозного доопрацювання програми Лоуренсом Робертсом. Робертс передбачив перегляд списку всіх листів, вибірковий перегляд потрібного повідомлення, збереження листа в окремому файлі, пересилку іншому адресату й можливість автоматичної підготовки відповіді. Після виникнення електронної пошти її почали активно використовувати для дистанційної освіти у багатьох навчальних закладах, як більш дешевий та швидкий засіб спілкування студентів та викладачів.

Перші міжнародні підключення до комп’ютерної мережі Arpanet були здійснені у 1973 році, коли до мережі приєдналися локальні мережі навчальних закладів різних країн: Англії, Норвегії, Франції, ФРН. У цьому ж році було розпочато використання супутникової лінії зв’язку з Гавайським університетом. У 1975 році експериментальна програма експлуатації мережі була завершена і в травні того ж року проект було передано під пряме керівництво відділу передавання даних міністерства оборони США. У цей час з’являється велика кількість різноманітних комп’ютерних мереж. Так, у 1977 році починає функціонувати мережа TheoryNet, розробником якої став Л. Ландвебер, професор Вісконсинського університету. Ця мережа об’єднувала більше 100 спеціалістів з обчислювальної техніки, використовувалась електронна пошта та Telnet. Відбулась демонстрація взаємодії Arpanet, PrNet (Packet Radio Net), Ethernet та SatNet (Satellite Network) на основі протоколів TCP/IP.

На початку 80-х років у практиці навчання з’являються перші важливі спроби використовувати у викладанні не тільки персональний комп’ютер, а й мережі персональних комп’ютерів. Такі спроби мали місце в багатьох країнах світу. Наприклад, у Бердянському державному педагогічному інституті під час навчання студентів використовувалися мережі комп’ютерів УКНЦ, Yamaha.

У Західній Європі, незважаючи на окремі спроби розробки комп’ютерних мереж, їх розвиток було затриманий до початку 70-х років, коли було нагромаджено перший досвід використання мережі ARPA. Необхідно зауважити, що виникненню проектів національних комп’ютерних мереж передувала розробка двох міжнародних мереж – Європейської інформаційної мережі (EIN) та EuroNet. Домовленості про утворення Європейської комп’ютерної мережі були підписані 23 листопада 1971 року Італією, Францією, Югославією, Норвегією, Швейцарією, Швецією та Англією.

Проект передбачав розробку експериментальної мережі пакетної комутації з п’ятьма комутаційними вузлами. Завдання мережі були сформульовані таким чином:

- сприяти обміну ідеями між обчислювальними центрами, а також розробці координованої програми;

- забезпечити форму для дискусій і порівняння запропонованих схем національних мереж, а також сприяти розробці європейських стандартів обміну інформацією між комп’ютерами;

- створити потенційну модель для майбутніх мереж, які використовуватимуться як для комерційних, так і інших цілей, зменшити невідповідність між системами обробки інформації, які перебувають на стадії планування.

З 1989 року починається масове підключення до комп’ютерної мережі NSFNet різних країн світу. В першу чергу до комп’ютерної мережі Інтернет підключалися навчальні заклади. Україна була підключена до всесвітньої комп’ютерної мережі у 1993 році.

Рис. 1.1. Так виглядала NSFNet в середині 90-х років. Потужне поєднання супутникових і оптико-волоконных каналів дозволило створити в США єдиний цифровий простір.

1.2. Застосування сучасної інтернет мережі.

Сьогодні можна з повною упевненістю говорити про єдине комунікаційне співтовариство, яке об’єднує в єдиний інформаційний простір вже понад 148 млн. користувачів. Ця феноменальна технологія не просто модне захоплення, як могло здатися спочатку, це про образ нової системи світового суспільного устрою, в основу якого вже покладені перші блоки.

Стрімкий розвиток Internet-технологій відкриває користувачам нові способи ведення справ, створює безпрецедентні можливості підтримання ділових відносин у віртуальному інформаційному просторі на різноманітних рівнях.

World Wide Web (Всесвітня павутина) – в даний час базове застосування Інтернет, що забезпечує доступ до гігантського об’єму інформації у всіх можливих формах: текст, графіка, анімація, звук, відео. У основі Всесвітньої павутини лежить технологія гіпертексту. Винайдена на початку 1990 років мова розмітки гіпертексту – HTML (HyperText Markup Language) – дозволяє легко включати в HTML – документи, з яких в основному і полягає WWW, самі різні типи об’єктів і робити заслання на інші файли, незалежно від того, де вони знаходяться. Одиницею гіпертексту є web-страница – мінімальний документ, який можна завантажити і прочитати за один раз. Сукупність web-страниц складає web-сайт. Передача даних в Всесвітній павутині здійснюється завдяки протоколу передачі гіпертексту – HTTP (HyperText Transmission Protocol)...

Для багатьох вже зараз стає очевидним той факт, що Internet може розглядатися як гігантський торговий і фінансовий центр майбутнього. Термін електронна комерція став виключно популярним у світі бізнесу. Такий вид ведення бізнес-процесів передбачає проведення найрізноманітніших трансакцій за допомогою Internet і Web-технологій.

Але на нашу думку майбутнє для Інтернет мереж, по-перше, буде пов’язано з вирішенням соціально-культурних проблем розвитку людства і виконання найбільш вагомих для всього людства інноваційних проектів.

На цю думку нас націлює така цікава інформація, а саме:

- вже світ живе у режимі безпрецедентного колективного експерименту, в якому приймають участь вже понад мільярд користувачів Інтернету – це всім відомий Facebook (!). Якщо би ця мережа була державою, то кількість його «мешканців»  склала би третю державу після Індії та Кітаю (див.малюнок 1.2); 

        - вже всіх дивує те, що соціальні СМІ здійснюють обмін інформацією у режимі реального часу. Twitter – мікроблогове обслуговування – досягли успіхів завдяки можливості розповсюджувати новини швидше, а ніж  традиційні СМІ. У 2011 р. компанія повідомила, що її користувачі створюють майже 200 млн. твитів  у день (порівняйте з 2 млн. у 2009 пр.). Їх змісту було б достатньо щоб заповнити 8163  примірника «Війни та Миру» Л.Н.Толстова;

      - вже всі побачили роль соціальних онлайнових СМІ у  підвищенні рівня соціальної напруги в арабських державах. Цей фактор починає впливати на політичну обстановку в заможних країнах.  На президентських виборах у США в 2008 г. був зафіксований потенціал соціальних медіа  у підтримки політичної участі громадян;

          - вже блогери та соціальні сітки з медіа структурами впливають на такі форми громадянської активності, як благодійність. З одного боку вони виховують в людях милосердність до всіх потерпілих від стихійних природних лих, а з другої – мотивують на масові пожертви та їх збирання.  Наприклад, Causes, інтернет-сайт, який присвячений благодійності, допомагає людям створювати платформи для реальних благодійних дій, зв’язується з мережами їх друзів для розповсюдження ідеї;

          - вже соціальні медіа вагомо впливають не тільки на особисте життя людей, а і на їх професійну діяльність. Багато компаній створюють внутрішні  блоги, вікі-страниці та інші інструменти намагаючись підвищити співробітництво у компанії та прискорити циркуляцію нових ідей. Фірми – виробники програмного забезпечення рекламують аналогічні Facebook корпоративні соціально-сіткові проекти, які компанії можуть використовувати  у своїх корпоративних мережах;

          - вже  не тільки соціальний простір, а і ігровий простір соціалізується. Великий успіх таких мережевих  ігор, як  Mafia Wars та FarmVille, які створені га платформах соціальних мереж, показав, наскільки людям подобається взаємодіяти зі своїми друзями, «вирощуваючи  на інтернет-фермах віртуальні овочі» (таблиця 2).

        - вже фахівці аргументовано доводять, що технології розів’ються до такого рівня, коли стане можливим надавати людям більш  конкретні данні, а не надавати потоки новин з мега мереж, а обмін інформацією у стані реального часу  стане нормою;

        - вже фахівці чекають на появу принципово нових технологій з Кремнієвої долини, чи з іншого місця, але все це тільки прискорить розбудову більш взаємопов’язаного світу.

 

2.Потреба нового технологічного та інтелектуального  прориву – можливості Інтернет –

технологій для активізації творчості.

        Але не тільки в глобально соціалізуючу силу перетворюються Інтернет-мережі. Їх потрібно розглядати і як високоефективний метод просування і створення нових технологій.

        Можливо розглядати Інтернет-технології, як у 1957 р. розглядали супутник  СРСР у США, вважаючи його запуск майже катастрофою для Америки. Наявність якої так активізували  науковий потенціал Нового Світу, що прогноз нової космічної гонки з Китаєм та Індією, про ймовірність якої у 2011 р. натякнув Президент США Барак Обама,  не збудив суспільство. А дійсно, той успіх у дослідженні космічного простору, який зараз досягла Америка з іншими космічними державами не створює ситуації невпевненості. Достатньо прослідкувати наступну хронологію, яка вбирає в себе головні події минулого і заплановані досягнення у майбутньому:

 

                                                                                                Таблиця  3.  

У перед до перемог

 

Минуле…

1961 Юрій Гагарин став першою людиною у космосі

1969 Ніл Армстронг та Базз Олдрін  ступили на Луну

1971 Перша космічна  станція «Салют» вийшла на орбіту

1981 Космічний  корабель багаторазового користування здійснив політ

1990  На орбіті працює  космічний телескоп «Хаббл»

2001 Денніс Тіто став першим космічним туристом

2004 SpaceShipOne здійснив перший приватний суборбітальний політ

2011 Остання  місія шаттла

 

…і  майбутнє ?

2013 Virgin Galactic починає  туристичні  суборбітальні подорожі

2014 SpaceX  здійснів перший пілотований орбітальний політ

2017  Запуск на орбіту телескопа «Джеймс Вебб», замість «Хаббла»

2020 МКС закінчує свою діяльність

2025 Китайська  пілотована місія на Луну

2035 Пілотована американська місія на Марс

 

           Цікаво те, що працювати світ у космосі планує з розподіленою

відповідальністю і в мотиваційній економіці. Так, бізнесмен Елон Макс, що

займається космічним  приватним бізнесом вважає, що людству потрібно

буде колись покинути Землю, а вирішити це можливо тільки на засадах

приватного бізнесу, щоб не було непомірних витрат. І за рахунок приватного

бізнесу можливо буде здійснити пілотований політ на Марс і почати

колонізацію інших світів.

       Але дійсно це реалізується у середині  цього століття ? Астронавтам буде потрібно провести у космічних кораблях  шість місяців, щоб дістатися до Марса. На цьому шляху вони можуть загинути від космічної радіації після сполоху на  Сонці. Коли вони досягнуть Марса, то багато рішень прийдеться приймати особисто і без підтримки експертів на Землі.

         Важливо знати на основі яких технологій  буде здійснюватись цей прорив людство на інші планети в межах і за межами  Сонячного простору?

         Якщо буде задіяне тільки те, що вже знає людство і всім відомі зараз технології, то ми будемо брати на себе відповідальність за найближчий до нас космічний простір не просто дуже повільно, а і дуже невміло.

         Достатньо зараз нагадати всім про плани фахівців з представником Китаю (фахівець по програмі освоєння Луни Китаєм), які планують  збудувати на Луні об’єкти для добичі з поверхні гелію-3 (він виникає при обробці поверхні Луни космічними променями). А для чого цей гелій-3 потрібен ? Його вважають потенційним джерелом енергії термоядерного синтезу, не зважаючи на те, що людство не має і думки як будувати реактори для термоядерного синтезу (??!!!). Як це можливе ? І ви бачите, що, на жаль, можливо.

        Були плани збудувати орбітальні фабрики по виробництву невідомості, а і вони пішли прахом. Сподіваємось, що ці мрії дадуть інші позитивні наслідки, як і мрія ретрансляції сонячної енергії з орбітальних супутників.

        Дійсно, людина може багато збудувати у своїй уяві і потім наполегливо створювати колись уявлені реальність. Але достатньо у людства сил і ресурсів на всі забаганки ? Може є шлях засвоєння новітніх технологій (вірніше, новітніх для нас) без десятиліть невдалих експериментів.

        Так, такі шляхи існують. І полягають вони в реінжинірингу виробничих будівель старовинної цивілізації, яка існувала за де кілько  тисячоліть до народження Христа. Факт її існування вже не викликає ні в кого спротиву, тому що стільки слідів скільки залишила та цивілізація, мабуть, залишаємо тільки ми після переробки корисних копалень (на Україні 4% всієї землі під сміття звалищами; а  на Донбасі 2600 териконів !).

Але як це організувати і зробити ?

        Ми вважаємо, що все це можливо за рахунок Інтернет-мережі і системі взаємопов’язаних  науково-популярних сайтів. Але не можливо розглядати тільки вузько проблематику реінжинірингу – це буде не цікаво, а в багатьох випадках і обтяжливо. Людині потрібно відчуття волі, свободи волі. А також, щоб був політ думки і інформація повинна бути багатоплановою, щоб думка працювала.

         Всі важливі досягнення у нашому світі були сплановані. Так і в цьому напрямку необхідно все спланувати і збудувати інфраструктурні ресурсні підвалини для можливості на них почати розбудовувати саме низку організаційних заходів по створенню творчої атмосфери ре інжинірингового пошуку  старовинних-модернових  технологічних кластерів.

         Треба дуже добре розуміти, що дослідник хоче, щоб його приймали серйозно і з повагою у колі науковців. Тому не можна починати  цю працю з публікацій на Інтернет-ресурсі  матеріалів про історичні події з відомими артефактами. Ми цим обмежимо експертне коло.

         Нам потрібно залучити до співпраці не тільки вузьке коле зацікавлених в пошуку залишків працивілізації, а і фахівців з технічних спеціальностей, фахівців економістів, істориків, міжнародників, фізиків та соціологів.

         Навіщо це робити ? Це потрібно, щоб не втратити жодної можливості в пошуку відповідей на конкретні питання, з одного боку, а також не втратити відчуття системності і комплексності розглядаємої  проблемі  - з іншого боку.

         Крім Інтернет-ресурсів, об’єднаних у мережу, це не можливо на якісному рівні вирішити.

         Тому ми розбудуємо систему, яка складається з трьох базових сайтів у Східній Європі, одного публічного сайту у Західній Європі (за користування яким сплачується кожен рік сума у 600 Євро) та розмістимо найбільш цікаві матеріали, які може сприймати сама широка аудиторія користувачів Інтернету з нашими інноваційними ідеями (на нашу думку) на низці самих різнорідних сайтів, як в Східній Європі, так і в Світі.

         Основна наша мета інформаційної Інтернет-інфраструктури залучити до обговорення та до слідкування за реалізацією проекту як можна більшу аудиторію Інтернет-користувачів, надав перевагу фахівцям з економіці та техніці.Робимо спробу  спиратися на близьку нам у Східній Україні історію та на економічні розробки для малого бізнесу.

         2.1.1. Перший сайт - «Інститут економіко-соціокультурних досліджень»

                  За базу беремо безкоштовну систему управління сайтом і хостингом для сайтів  uCoz . Модулі для uCoz  можуть бути використані як в єдиній связці для створення повнофункціонального сайту, так і окремо, наприклад, у якості блог-платформи, інтернет-магазину та ін.. В цій системі зараз створено більш мільйона сайтів. ...

Малюнок 2.5-а. Головна сторінка (дизайн).

2.2.2. Система Ucoz  - особливості web – сайтів

       Як і на сайті Інституту, особливе місце займає модуль ФОРУМІВ, на якому були презентовані три сучасних на думку фахівців теми: «Оцінка перспектив України, щодо інтеграції у єдиний Європейський правовий простір розвитку канонічного права», «Україна-США «Духовно-моральне виховання молоді» (Душа не буває пустою …), «Взгляд на состояние малороссии /Н.В.Гоголь».

      З кожним роком саме ці думки починають турбувати читаючу молодь України. Це наша цеглинка у формування єдиного для сучасного світу сприймання реальних  культурних подій, у формування сучасної свідомості. І залишаеться маленький крок, щоб почати свідомо і наполегливо проводити реінжинерінг технологій майбутнього. А примірником такої технології може бути гіпотеза, яку виклали на фотографії у фотоальбомі сайту “Azov Academy”: Seversk-Yam …(вже подивилось 242 користовуча).  Всі три альбоми, якби підготовлюють читача до насиченого і наукоёмкого звіту за 30 років досліджень та пошуків, починаючи з пропозиції В.Полухіна, сина академіка КазССР, ректора МиСиС, д.т.н. П.Полухина, очолити лабораторію лазерної обробки матеріалів у Зеленогрді (1984-85 рр.), і закінчуючи знайомством з мегалітами у Петропаловьку та Павлодарі (2013 р.), а також з мкгалектичним комплексом на «Сіверських горах» (2014 р.).

2.3. Сайт Громадянського міжнародного Комітету

Інтелектуального та Духовного Єднання  - перший платний

сайт у  нашій інноваційній павутинці.

         Цей перший наш  науково-громадський сайт, створений в Іспанії на платному хостингу (600 Євро за рік) з д-ром Єрнесто Гарсия його веб-майстрами, один з яких у 2014 р. став дійсним членом Громадянського міжнародного Комітету Інтеллектуального і Духовного Єднання.  Він працює з 2003 року з невеликою перервою на 2012-2013 рр. Головним тоді було створити сучасний макет цього міжнародного громадського об’єднання.

      Щоб підстрахуватись на випадок труднощів роботи міжнародного сайту у Зарагозі був розроблений і особистий сайт, який сприймався би за межами України у Європі та Америці:

2.4. Участь у работі міжнародної комунікативної площадки G-Global (ініціативний проект Н.А.Назарбаєва) i позитивни наслідки міжнародного співробітництва.  

 Дві статті про Громадянский Комітет та про майбутнє Євразійського Союзу на  G-Global.

2.5. Розробка цільового веб-сайту «Технології МАЙБУТНЬОГО».

         Для реалізації головної цільової установки нашої дипломної роботи, а саме для створення ефективно працюючого веб-сайту «Технології МАЙБУТНЬОГО», нам потрібно вибрати найбільш простий і ефективний конструктор веб-сайтів. Тому нашу увагу привернув Nethouse.

ВИСНОВКИ

                З урахуванням всього використованного для написання праці матеріалу можна зробити слідуючи висновки:

- мережа безкоштовніх веб-сайтів, створених у Східній Європі наукового, напрямку забезпечила реальну підтримку організаційних установ науковців, а саме МКП «Інститут економіко-соціокультурних досліджень» (правонаступник ДЕНМЦ Академії наук Украиїни), Азовського відділення Академії економічних наук і підприємницької діяльності, а також приватних і державних університетів: Одеської філії Університету «Україна», Карпатського інституту Університету «Україна», Одеського національного університету ім..І.І.Мечникова;

- активна праця науковців в цих установах дала змогу підтримати на міжнародному рівні Громадський міжнародний Комітет Інтелектуального і Духовного Єднання (Іспанія, Канада, Україна, Сербія, Австралія, Індія), а також розбудувати вже міжнародний Інтернет ресурс, який по національному законодавству потребував порічну платню (600 Євро);

- активна співпраця з міжнародною комунікативною площадкою G-Global, яка створена за ініціативою Президента Казахстана, професора, д.е.н. Нурсултана Абішевіча Назарбаєва дала можливість підтримати міжнародні проекти науковців України, позитивно сприяти іміджу азах стана, а головне – війти на широке обговорення необхідності проводити реінжинерінг старовинних технологій для пошуку новітніх джерел енергоресурсів, нано- та біотехнологій;

- всі створені і існуючі бібліотеки на безкоштовних сайтах дають можливість впевнено працювати в напрямку комерційного використання старовинних конструкцій як об’єктів для наукового туризму, продовжувати переконувати керівництво і громадськість у необхідності збереження залишков старовинних технологічних комплексів для реінжинерінгу високих технологій, а головне – здійснювати  реальні проекти по реінжинерінгу високих технологій для майбутнього людства, спираючись на можливість відродити знання людства, яки воно мало 8000 років тому;

- створений безкоштовний веб-сайт http://alexandervasiljev7.nethouse.ru/  вже є функціонуючим і буде здійснювати ті завдання, які  ми ставимо перед науковцями і всіма зацікавленними користувачами Інтернету при реальному реінжинерінгу ТЕХНОЛОГІЙ  МАЙБУТНЬОГО. Перші успіхі в цьому напрямку науково-пошукової роботи плануємо отримати  до 2022 року.

В цілому треба додатково зауважити, що ми плануємо повністю використовувати всі можливості системи соціально-статусного стимулювання (теоретична розробка науковців України з Маріуполя), яка себе вже добре проявила на протязі десятиліть. 

e-Library on the Civil International Committee www.cic-wsc.org -chairman Dr Ernesto Garcia :

  1. Alternative sources of the future: Workshops of Civilizationsh

http://www.cic-wsc.org/379%20N-angl-Gr-Idea%2029-12%20Microsoft%20Office%20Word%20(2).pdf

  1. Альтернативні джерела майбутнього: Майстерні Цивілізацій

http://www.cic-wsc.org/379%20N-29-12-09%20Gr-Idia%20Microsoft%20Office%20Word%20_2_.pdf

  1. http://www.cic-wsc.org/379%20NN2-KrH-8-2-10-Iv%20Microsoft%20Office%20Word.pdf
  1.   http://www.cic-wsc.org/THE%20RECOMMENDATIONS%20july%202014.pdf

e-Library  on the G-Global  -  Idea of Prof., Dr econ.(PhD) Nursultan Abishevich  Nazarbaev :

1.  http://old.group-global.org/en/publication/view/7610

2. http://old.group-global.org/ru/publication/view/7276

3. http://old.group-global.org/ru/publication/view/8804

4.http://old.group-global.org/en/publication/view/7659

e-Library on the Institute of ESCR named Olga W. Wasilievoj-Catholic  http://iescr-catholic.ucoz.de/

1.http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/to_the_first_vice_president_of_nas_of_ukraine_dr_phd_a_p_shpaku_17_08_2011_1_11_av_ash/2011-08-19-38

2. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/direktoru_institutu_magnetizmu_nan_i_mon_ukrajini_25_08_2011_2_11_av_vb/2011-08-25-39

3. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/prezidentu_ran_26_08_2011_3_26_av_juo_quot_babylon_quot_of_carpathians/2011-08-26-40

4. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/charles_f_bolden_jr_nasa_administrator_26_08_2011_n4_26_av_cb/2011-08-26-41

5. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/meredith_e_giantsos_sun_23_oct_2011_08_26_06_new_babilon/2011-10-24-46

6. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/charles_f_bolden_jr_nasa_administrator_16_11_2011_n5_16_av_cb/2011-11-16-50

7. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/administracija_prezidenta_ukrajini_06_12_11_22_137192_09/2011-12-16-53

8. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/fri_16_dec_2011_13_22_48_0300_merry_christmas_re_unep_billion_tree_campaign_handover/2011-12-17-54

9. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/derzhavne_agentstvo_ukrajini_z_turizmu_ta_kurortiv_rozgljane_mozhlivist_vkljuchennja_karpatskogo_vavilonu_do_turistichnikh_marshrutiv/2012-01-19-65

10. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/pro_karpatskij_vavilon_zastupniku_golovi_azovskogo_viddilennja_akademiji_enipd_p_o_vasilevu/2012-02-28-77

11. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/dogovir_pro_spivpracju_vidnosno_rozrobki_turistichnogo_marshrutu_karpatskij_vavilon_17_bereznja_2012_r_m_kosiv/2012-03-29-84

12. http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/generalnomu_prokuroru_ukrainy_v_p_pshonke_sokhranenie_vozmozhnosti_vozrozhdenija_tekhnologij_budushhego/2012-04-13-90

e-Library  on the "Azov Academy" (AD AES&E) http://azov-academy.ucoz.org/  :

1. http://azov-academy.ucoz.org/publ/real_discovery_power_sources_of_the_future_energetichni_dzherela_majbutnogo/3-1-0-153

2. http://azov-academy.ucoz.org/publ/sacral_architecture_of_central_europe_sakralna_arkhitektura_centralnoji_evropi_chitach_eksperimentue_alexander_vasiljev_muller_third_part/3-1-0-151

3. http://azov-academy.ucoz.org/publ/sacral_architecture_of_central_europe_historical_hypotheses_aleksandr_vasilev_mjuller_second_part/3-1-0-150

4. http://azov-academy.ucoz.org/publ/sakralna_arkhitektura_centralnoji_evropi_istorichni_gipotezi_alexander_vasiljev_muller/3-1-0-149

5. http://azov-academy.ucoz.org/publ/power_sources_of_the_future_energetichni_dzherela_majbutnogo/4-1-0-147

6. http://perso.orange.es/elg79/N-angl-Gr-Idea%2029-12%20Microsoft%20Office%20Word%20(2).pdf

7. http://azov-academy.ucoz.org/publ/khristijanski_tradiciji_v_minulomu_i_suchasnosti/3-1-0-146

e-Library  on the Web-Page of Dr econ (PhD) Alexander Vasiljev-Muller http://kumpan-muller.ucoz.de/  :

1. http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/churches_violins_part_iii_sacral_architecture_of_central_europe_historical_hypotheses_dr_phd_eng_alexander_vasiljev_muller/2-1-0-59

2. http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/churches_violins_part_ii_sacral_architecture_of_central_europe_historical_hypotheses_dr_phd_eng_alexander_vasiljev_muller/2-1-0-58

3. http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/sacral_architecture_of_central_europe_historical_hypotheses_dr_phd_eng_alexander_vasiljev_muller/2-1-0-57

4. http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/skilful_civilizations_are_power_sources_of_the_future/2-1-0-54

5. http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/beatification_of_ivan_paulo_ii_first_may_in_2011_is_a_step_to_understanding_of_general_principles_of_religious_and_society_ethics_in_europe/1-1-0-52

6. Atlantis or Troy - to "Seversky MOUNTAINS" http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/atlantis_or_troy_to_seversky_mountains/5-1-0-75



Джерело: http://alexandervasiljev7.nethouse.ru/
Категорія: Dissertations / Дисертації-доповіді | Додав: Vasiljev (21.06.2015) | Автор: Васильев А.В.
Переглядів: 924 | Теги: астана, Dr Alexander Vasiljev, G-Global, тараз, FUTURE Technology, Бейтерек, Казахстан, Алия | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0

Copyright MyCorp © 2018