Форма входу

Категорії розділу

Dissertations / Дисертації-доповіді [42]
Dissertations on public certification / Дисертація-доповідь по виконаним та друкованим роботам на правах препринту доповіді
Responses and reviews of dissertations / Відгуки та рецензії на дисертації [13]
Responses and reviews of dissertations / Відгуки офіційних рецензентів, рішення наукових семінарів, відгуки фахівців

Пошук

Наше опитування

Оцените мой сайт
Всього відповідей: 30

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту





Субота, 16.01.2021, 16:37
Вітаю Вас Гість | RSS
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Головна | Реєстрація | Вхід
Dissertations / Каталог статей


Головна » Статті » Responses and reviews of dissertations / Відгуки та рецензії на дисертації

Подорож до Риму /tour in Rome
Institute of Olge W. Wasilievoj-Catholic of Economical and Socio-Cultural Researchers
 Інститут економіко-соціокультурних досліджень ім. Ольгі В. Васильєвої-Католик
76000 Ukraine Box 228 Ivano-Frankivsk (Stanislaw before 1962 yr)
 
 
Ukrainian night on a farm Catholic - A.I. Kuindzhi (1876), Kallmiuska Palanka is 25 versts from Age-old Kremness - Adomakhi (city Sent. Maria - Mariupol)
 
To Pope Rome Benedict XYI
7.11.2009
Ваша Святість !
 
      Моя подорож до Риму розпочалася 19.09.2009 року, коли на дошці оголошень Греко-Католицькій Церкві в Івано-Франківську (до 1962 р. Станіславі) побачив повідомлення про можливість поїхати до Праги на Службу Божу, яку повинні були проводити в Празі Ви. Коштував офіційно цей подорож 250 Євро. Звичайно, для мене це велика сума, але щось змусило мене забути всі розумні доводи і прагнути побачити Вас. Подзвонив в туристичну фірму, яка організовувала поїздку, і мене повідомили, що до Праги вже запізнився, але можуть мені запропонувати поїздку до Риму, де буду 10 і 11 жовтня 2009р. за 350 Євро. Але мене вже нічого не зупиняло і швидко почав готувати документи, які мені все-таки підписали. Труднощі були традиційні і про них можна не згадувати.
       Але після ночі в дорозі ми в'їжджаємо до Риму, який дійсно розташований на горбах, неначе ми під'їжджаємо до гір, але до гір в субтропіках. Всі будинки по південному відкриті сонцю і не вражають поверховістю. Потрапляємо в Базіліку Святої Софії українській Греко-Католицькій Церкві. Наш штатний попік з України готується і проводить богослужіння. Все можна витримати. Навіть його богослужіння, але Біблію необхідно все-таки читати, а то батьки двох молодих людей з нашої групи, що працюють в Італії і зустріли своїх дітей в Римі, так і не змогли ні слова зрозуміти з того тексту, який цей попік читав (адже він фактично не читав, а якось чудно завивав, оскільки не міг прочитати на старослов'янській мові ні слова). Пробач мене Господи, але дійсно малоосвічені (зате «щирі патріоти», які нікуди не прагнуть втекти) деякі служителі Твої в Східній Європі!
        Потім нас витримували години три на території Св. Софії, за яких мені вдалося зустрінеться з Іваном Музичко, 88 літнім настоятелем в цьому вогнищі українського християнства в Римі. Він щиро дивувався - чому пам'ятник Леніну в Києві до цих пір стоїть і його ніхто не знімає. Коли знаходишся в Римі, то це дійсно здається дивним і ґрунтовно диким для незалежної держави. Проте, яку велику територію мають Греко-Католики в Римі! А навіщо ? Важко позбавитися від враження, що Схід все захоплює і захоплює, особливо, коли бачиш цілий ліс з горою, які поряд з Собором Св. Петра належить Російській Федерації. А мені 11.10.2009 р. цей ліс вдалося самому побачити разом з маленькою церквою, яку недавно побудував Російський Патріархат. Анекдот все це ! Особливо, на початку ХХІ століття, коли влаштовуються і транслюються по телебаченню шоу «битви екстрасенсів», а в Європі всі відчувають наростаючий дисбаланс, особливо, між вихідцями з Азії і Африки і корінним населенням Європи, і ми всі боїмося, відчайдушно боїмося, змін, що наближаються.
      О 15 годині нас все-таки поселили в готелі «Консул» і призначили зустріч з екскурсоводом на 16-ту годину. І ось на зустрічі з екскурсоводом починаються «чудеса». Екскурсовод із Російської Федерації, але що живе в Римі, порадившись з супроводжуючою хоче вести нас не до Ватикану, а на інший кінець Риму дивитися якісь античні руїни. Але ж я приїхав до Ватикану і хочу потрапити в Собор Св. Петра. Тому чітко заявив, що не поїду нікуди поки не потраплю в Собор Св. Петра і головне для мене відвідати Ватикан, а не вивчати античність, яку в Римі можна вивчати роками, об'єктів вистачить. Мене наполегливо умовляє вже мій сусід їхати зі всіма, але відчуваю щось тут не так, а що не розумію. Проте, йдемо все до метро і я встаю на станції, з якою можна потрапити до Ватикану, а всі їдуть на інший кінець Риму. Перешкодити мені не можуть, але незадоволеність ґрунтовна. Обіцяю, що 11.10.2009 р. до від'їзду підійду до автобуса, а дивитися Рим буду сам. Ця моя наполегливість дала мені можливість побачити Собор Св. Петра у всій його красі і без непотрібного базікання екскурсовода, що не любить католиків. Грандіозна споруда! Собор і величний і дуже теплий, всі пропорції відповідні. Він зростає з античних традицій, але це вже витвір нашої, сучасної Цивілізації. Так приємно було ходити по Собору і слухати навколо німецьку і французьку мову ! Відчував себе в європейському середовищі і постійно був собою незадоволений, що не розумію італійського, на якому проводили Службу Божу ввечері в цьому Грандіозному Храмі. Але молитися з італійцями не знання мови мені не перешкодило. Відчував і відчуваю себе частинкою християнського Світу - це найглибше і незабутнє відчуття.
    Дякуємо італійському народу за створення такої високої духовної атмосфери, за дбайливе відношення до інтелектуально-духовного багатства Людства і за створення можливості доторкнутися до цього багатства навіть вихідцям з Східної Європи. Більшого зробити жоден народ Світу не зміг би.
      Вирішив прийти до Собору Св. Петра наступного дня з самого ранку.
     А після його закриття 10.10.2009 вийшов і вирішив обійти всю територію Ватикану. Пройшов мимо Музею Ватикану і трохи не потрапив в цей цікавий музей, але не вдалося … Шкода. Коли піднімався на горби і спускався, проходячи мимо середньовічних мурів, з одного боку, і відкритих вікон житлових будинків італійців - з іншого боку, то відчув дух теплої, стародавньої і люблячої життя Італії, якого немає ні в жодному місті України, але по темпераменту народи близькі (!). Людей потрібно любити, а не шукати на них ту або іншу примітивну узду (саме, примітивність нестерпна). Не можна прагнути вижати з тих, що працюють все до краплі і нічого не давати, окрім, хліби і води. Але ці побажання так і залишаться, мабуть, побажаннями. Менеджмент на критично низькому рівні.
      А потім пройшовся до Тібру і дійшов до Колізею. Бачив, як італійці відпочивають разом зі всім Світом і всім знаходиться місце і немає ніякої дурної напруги, а є дух багатомовного і стародавнього мегаполісу, який сполучає античність з ХХІ сторіччям. Цей дух і в архітектурі, і в плануванні, і в самих віротерпимих італійцях, які не ділять людей на касти і раси. У них немає ксенофобій, а тим більше будь-якої агресивності по відношенню, ні до африканців, ні до японців, ні до китайців - це виняткове досягнення християнського Світу, що увійшло у кров і в національний характер італійського народу.
      До такого світосприймання Україні дуже далеко, а про Російську Федерацію говорити ще складніше, та і не потрібно. Але головне - побачив Троянову Колону, а це 200 метрів барельєфів про історію боротьби Риму з Україною – Гетто - Даккією в 1 столітті нашої ери. А це більше 2000 років державності України, про яку ніхто сьогодні не згадує. Чому ?
       Вранці 11.10.2009 р. встиг до 9 години потрапити на площу Св. Петра і мене уразив потік людей зі всього світу, який йшов до Собору Св. Петра. Люди йшли з піснями, прапорами, транспарантами цілими колонами. Я відчув атмосферу підготовки до свята, але чомусь подумав, що це свято не пов'язане зі Святим Престолом. Тому запитав гвардійців як потрапити за адресою католицького учбового закладу у Ватикані, де знаходився Владика Софрон Мудрий і вже збирався йти до нього, але по дорозі зустрів двох німецьких священиків, які мені відповіли, що служба в Соборі Св. Петра буде під Вашим проводом. Це все вирішило. Тому узяв у черниць Запрошення і почав з делегацією із Іспанії пробиратися на площу. Коли сів і прочитав Запрошення, зрозумів грандіозність події. Канонізація п'яти Видатних Християн - це велика подія ! Величезна честь взяти в ній участь. А тут почали роздавати брошури, одна з яких дісталася і мені, а в ній українською мовою все про Зігмунте Фелінські !
      Так от чому «москалик» всіх наших Греко-Католиків відвів на інший кінець Риму ! Щоб ніхто з них і не дізнався про спільного із поляками Святого і не взяв участь в канонізації. Як це називається ? ... Вірно! Я так теж гадаю. Так от - найголовніше - о 50 хвилинах по 9 годині мені стало повністю зрозуміло мета мого приїзду до Риму. А саме - прийняти участь в проведенні канонізації п'яти видатних Християн разом з Римським Папою Бенедиктом 16. І ніхто, підкреслюю, ніхто мені нічого не казав про цю подію, хоча десятки людей, що оточували мене, знали про неї, але нічого не було надруковано ні на електронній сторінці Греко-Католицької Української Церкви, ні на Інтернет - сторінках туристичних фірм. А чому ? Але, Бог їм суддя.
      Мене на площу Святого Петра реально привела інтуїція і дійсно доля (можна знайти і інше визначення). І факт залишається фактом, що не дивлячись на всі перешкоди, в цій грандіозній події взяв участь. Якби заздалегідь планував, то нічого б не вдалося. А оскільки до останнього моменту «охоронці» не були упевнені, що я знаю про цю подію і мені вдасться на неї потрапити, то все реально вдалося. І вдалося на самому для мене високому рівні. Коли більше трьох годин разом з Вами і всіма віруючими на площі Св. Петра молився за цих п'ятих подвижників Християнства, а головне - розумів все що говорили Ви на польській мові (не пройшли 8 місяців мого стажування в Польщі дарма).
      Служіння разом з Вами, коли Ви своїм відношення до Праці і зовнішністю для мене повністю асоціюєте з Валерієм Олександровичем Васильєвим (Document 65.- Document 66.-Document 123.-Congratulations for new POPE Your Sanctity BENEDICT XVI. Letter of CIC to Secretary of State of VATICAN..-Document.-177.- Legend o Rusia of the xxi century: memories of national governor and hope of the nations of the cooperation of the independent states - Mikhail Yevdokimova .-Document 201.- Christian Church in the Ukraine - Gotii in 2006 will be 1665 years " UN Youth Flash Special: Youth take centre stage at the UN..Document 228.- Letterr from Alexander Vasiljev to SS Pope Benedicto XVI. Document 262.- The Pope Benedictus XVI in Spain 2006, july,8-9.- Document 375.- Видатні українці від Інституту економіко ukrainians from the Institute of the economics and Socio-cultural researchers by name Olgi W. Wasilievoj-Catholic.-Document 429.- The information activity of finding Civil International Committee Intellectual and Spiritual Unity as to acquaintances with article «Revival «Truth about Getmanshchine»)- це найвидатніший і незабутній для мене подарунок долі! Мені ще необхідно заслужити, вірніше, виправдати той аванс, який мені подарували вищі сили.
       Стільки високих моментів душевних переживань за цей Великий День вдалося мені відчути, що тільки сьогодні приходить усвідомлення отриманої Нагороди. Я прагнув не розплескати того величезного відчуття зробленої корисної СПРАВИ, яка у мене залишилася і залишається після цієї Великої Канонізації.
      Звичайно, зустріч з Вами - це найзначніша нагорода долі, але без Д-ра Ернесто Гарсія не хочу домагатися її. Благословення Великої Людини необхідне нам і для нього необхідно мені ще підготуватися. Це дуже серйозний і відповідальний крок, який повинен органічно вписатися в наші долі. Якщо тільки буду його гідний, то тоді не дарма була увага до мене інтелектуалів із Зарагози. Д-р Ернесто Гарсія своєю працею і служінням заслуговує на цю зустріч - для мене це безперечно. А ось відносно себе однозначно сказати не можу. Себе в цілому знаю досить непогано і не завжди в захваті від цього знання.
      Але дорогу подолає той, що йде, працюватимемо і сподіватимемося.
      Але ще одна фраза про той Християнський Світ, в який занурився 11.10.2009 року. Я сидів поряд з іспанцями на площі Св. Петра поряд з молодою, дуже молодою іспанською дівчинкою, яка, ймовірно, скоро народить дитину, а її активна і теж молода мама активно прагнула все побачити і все показати дочці. Саме, ця дівчинка мене сфотографувала і я її теж. Якщо не помиляюся, вони з Валенсії і спеціально приїхали на цю канонізацію, а після Вашого благословення, коли Ви вийшли до нас всіх на площу Святого Петра, відразу ж виїжджали додому. Але які хороші і добрі люди ! До речі, взагалі, на площі було так багато парасольок від дощу, але їх використовували від сонця і це мені було близьке і зрозуміло. Ймовірно, тільки розмова на різних мовах нас роз'єднувала і то частково. Сотні простих і дуже хороших людей було навколо мене. Я їм щиро бажав і бажаю добра і миру. Вони всі мої люди і так же для мене близькі, як мої студенти. І я це не перебільшую. Саме, цього відчуття, його народження в людях жахаються «гіди з Московії» і «супроводжуючі» з України. Людина з таким відчуттям не зможе зневажати Світ, зневажати католиків, вороже відноситися до Вас і робити біду всьому Світові (але як же тоді залякувати ? все руйнується !).
      Зустрів сестер Матері Терези із Індії, бачив, ймовірно, всю Африку і Латинську Америку – чудово (!). Який величезний і єдиний Християнський Світ! Як казав мені Владика Софрон Мудрий - «Дев'ять років один мільярд двісті мільйонів католиків молилося за звільнення людей в Східній Європі». Так ось чому стріляли в Івана Павла Другого ! До речі, 11.10.2009 року мені показали в'язницю, де сидів негідник що стріляв в Івана Павла Другого вже після зустрічі з Софроном Мудрим, від якого почув стільки цікавого і важливого, що це вже окрема, виключно цікава тема.
       Для мене поїздка дійсно незабутня. Мені вдалося відчути Австрію - Німецький Світ, Італію - спадкоємицю Античності, і КУЛЬТУРУ- Угорщини. І це чисто туристичний аспект.
       Щодо відвідин Риму і участі в Канонізації, яку провели Ви, п'яти Великих Християн - то це найзначніша і важливіша подія в моєму житті, в діяльності Інституту економіко-соціокультурних досліджень ім. Ольги Васильєвої-Католик, в роботі Азовського відділення Академії ЕНіПД і нашого з Д-ром Ернесто Гарсія, Цивільного Міжнародного Комітету. З кожним місяцем і роком розуміння значення цієї події буде для кожного з нас зростати. Згадуватиму все нові і нові моменти, до цих Святих звертатимемося в молитвах і радітимемо нашим успіхам після звернення до канонізованих нами Святим. Все це буде і повинно бути. Християнська Традиція тільки починає постійно творити в глобальному масштабі і нікому з схизматиків її не зупинити.
  Щиро Ваш
Олександр Валерійович Васильєв
Vice-chairman of Civil International Committee (CIC, www.cic-wsc.org ) Із Станіслава
 
P.S.
У Римі весь час в пам'яті спливали рядки Олександра Сергійовича Ганнібала фон Шеберх Пушкіна із листів до дружини, правнучки Дорошенко, про те, що батькові доручив губернатор стежити за сином (як за неблагонадійним), а той вимушений був погодитися. Та цього Великого Українця, в крові якого текла кров і аристократів Африки і Великих Готів, так і не випустили до Європи - Риму і Парижу. Як Російська Імперія обікрала цим Світову культуру ! Скільки б створив розробник і головний творець ново-української мови (скорочена назва - «російська») Олександр Ганнібал фон Шеберх !
 
Document 186.- Гетто-Готсько-Казацька мова: Подарунок держав Півдня північному сусідові - Ново-український/ російська мова http://www.patent.net.ua/intellectus/inteligibilisation/554/en.html
 
Document 361.- Way of Freedom.- Шлях до СВОБОДИ Європи і всієї Світової Цивілізації : Витоки ідей професора Людвіга Ерхарда. http://perso.wanadoo.es/derfonia.s.l./Wait%20of%20Freedom.htm
 
Неуничтожимость интеллектуально-духовного труда великого европейского народа


Джерело: http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/3-1-0-25
Категорія: Responses and reviews of dissertations / Відгуки та рецензії на дисертації | Додав: Vasiljev (05.03.2010) | Автор: Alexander Vasiljev-Muller
Переглядів: 2372 | Теги: Alexander Vasiljev-Muller, Vatican, Rome Sofron Mudryj, Rome Pope Benedict XYI | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0

Copyright MyCorp © 2021