Форма входу

Категорії розділу

Dissertations / Дисертації-доповіді [42]
Dissertations on public certification / Дисертація-доповідь по виконаним та друкованим роботам на правах препринту доповіді
Responses and reviews of dissertations / Відгуки та рецензії на дисертації [13]
Responses and reviews of dissertations / Відгуки офіційних рецензентів, рішення наукових семінарів, відгуки фахівців

Пошук

Наше опитування

Оцените мой сайт
Всього відповідей: 30

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту





Субота, 16.01.2021, 16:02
Вітаю Вас Гість | RSS
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Головна | Реєстрація | Вхід
Dissertations / Каталог статей


Головна » Статті » Dissertations / Дисертації-доповіді

Методологічні засади осмислення джерел сакральної архітектури Центральної Європи /Д И С Е Р Т А Ц І Я Соколовського Зенона Богдановича
Азовське (Українське ) відділення Академії економічних наук
і підприємницької діяльності

на правах препринта доповіді
Присвячена Пам’яті Члена
«Хельсинської групи», Видатного
архітектора Миколи Масляка
 
Соколовського Зенона Богдановича
 
      Методологічні засади осмислення джерел сакральної архітектури Центральної Європи (досвід теоретико-методологічного аналізу стилів сакральної архітектури Європи з урахуванням практики відтворення дерев’яних Церков в Прикарпатті)
 
Спеціальність „ Архітектура ”
 
Д И С Е Р Т А Ц І Я
 
на здобуття університетського наукового ступеня „доктора мистецтв ”
у формі наукової доповіді
 
Івано-Франківськ, 2011
 
Основою дисертації є монографія «Станіславів – Івано-Франківськ: Місто давнє
і сучасне» - 2011 р.
 
Робота виконана в Інституті економіко-соціокультурних досліджень ім. Ольги Васильєвої-Католик (правонаступника ДЕНМЦ ФК і Академії наук України)
 
Науковий консультант: Почесний член Академії економічних наук і підприємницької діяльності Росії,
                                                     академік Нью-Йоркської Академії наук, д.е.н., к.т.н., с.н.с. Васильєв Олександр Валерійович
 
Офіційні рецензенти: Доктор технічних наук, професор кафедри містобудування Національного
                                                університету «Львівська політехніка» Грабель Микола Михайлович
                                               Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри будівництва Івано-
                                               Франківського університету права ім.Короля Данила Галицького, член
                                                вченої ради Академії ЕНіПД в Україні Мельник Петро Іванович
                                  Професор, Народний архітектор України завідувач кафедрою «містобудування»
                                              Івано-Франківського Університету права ім. Короля Данила Галицького
                                              Ходан  Михайло Михайлович
 
Обговорення відбудеться „ ___” січня 2012 р. в 11-30 на науково-практичному семінарі НДІ Івано-Франківського Університету права ім. Короля Данило Галицького, Українського (Азовського ) відділення Академії економічних наук і підприємницької діяльності та Інституту економіко-соціокультурних досліджень ім. Ольги Васильєвої-Католик
 
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Івано-Франківського Університету права ім. Короля Данило Галицького.
 
Дисертація у формі наукової доповіді розіслана „ 26” грудня 2011 р.
 
За вченого секретаря Інституту економіко-соціокультурних
досліджень ім. Ольги Васильєвої-Католик                                                                                            М.В. Лотоцький
 
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Прикарпаття та Закарпаття дуже своєрідний регіон України. Вважають, що він «становить своєрідну історико-етнографічну і господарсько-культурну зону» (академік НАН України Скрипник Ганна Аркадіївна). Це також простір, який має полі етнічний склад європейських народів. Саме ця поліетнічність сама по собі унікальне явище, яке фахівцям складно пояснити, а саме джерела її збереження на протязі століть. Але стільки цікавих архітектурних стилів, які є в Прикарпатті та Закарпатті в межах України і в Карпатському регіоні загалом поки ще не змогли пояснити не тільки на рівні теоретичному, а і на рівні гіпотетичних припущень. Це не змогли пояснити ні Тарас Я., ні Януш Б., ні Драган М., ні Площанский В., ні Томенчук Б., ні Litak S., ні Kolbuk W., ні багато інших фахівців в цій галузі. Ми не знайдемо цих думок і в працях, де розглядається основна методологія архітектурної науки, таких фахівців як: В. Абизов, М. Бевз, X, Бенаи, Ю. Білоконь, В. Глазичев, А, Гутнов, М. Дьомін, В. Єжов, Л, Ковальський, Г. Лаврик, І. Лєжава, В. Мироненко, В. Ніколаєнко, П. Ричков, О. Слепцов, І. Смоляр, В.Тимохін, Г.Фільваров, І. Фомін, Б.Черкес, О. Шило та ін.
       Є тільки гіпотеза відносно джерел сакральної архітектури світу в Карпатському регіоні у статтях, які розмістило керівництво Азовського відділення Академії ЕНіПД на своєму сайті в 2011 р. (див. http://azov-academy.ucoz.org/publ/sacral_architecture_of_central_europe_sakralna_arkhitektura_centralnoji_evropi_chitach_eksperimentue_alexander_vasiljev_muller_third_part/3-1-0-151
 ), але в цих матеріалах більше робиться наголос на постановці завдань перед майбутніми дослідниками, а не на розгляді фактів, яки б свідчили про глибокі особливості сакральної архітектури Карпатського регіону і її первинність.
      Упродовж століть будувались дерев’яні церкви на Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщини, а і досі архітектори вважають, що їх високо інженерні витвори складались за рахунок еволюційного розвитку. Але чому цього розвитку не має не тільки в інших країнах, а і поряд у сусідів ? Скоріш за все вони не замислювались над джерелами цих досконалих витворів, а тільки дивувались та вивчали досконалі пропорції, тому що це деякий час було заборонено.
       Мені довелось на протязі десятиліть рятувати від знищення дерев’яні церкви і в останні роки будувати нові на прохання греко-католицьких громад. Всі ці роки мене завжди вражала сила традицій, яка збереглась у народі, який на протязі не століть, а навіть тисячоліть молиться в храмах розташованих в одних і тих же місцях (!). Змінюються провідники духовного служіння (спочатку волхви - провідники т.з. сонячної віри; потім християнські проповідники), а люди продовжують дякувати Творцеві за життя і можливість творити і продовжувати існування людства. Щось дуже фундаментальне збереглось в наших Карпатах, і таке, яке дуже важко пояснити, але яке відчуває кожних, хто з любов’ю до людей проживе у нашому краю хоча б декілька років.
      Тому пошук в Карпатах джерел сакральної архітектури сьогодні найбільш актуальне завдання не тільки для архітекторів, а і для теологів, бо на мою думку, саме в архітектурі зафіксовані глибокі сакральні знання, які вже потрібні людству. Людство вже «доросло» до можливості їх зрозуміти і використати на благо, а не на знищення та руйнацію.
     Особлива актуальність вивчення питань первісних джерел сакральної архітектури полягає у виявленні в них древніх високо інженерних елементів і співвідношень, які копіюють тисячоліттями (підкреслюю не століттями, а тисячоліттями) з метою зберегти задуми первинних будівельників.
      Мета дослідження - визначити архітектурно-планувальні закономірності в сакральній традиції Карпатського регіону з урахуванням соціально-економічних та геополітичних умов.
       Завдання роботи: виявити регіональну специфіку в будівництві сакральних споруд в Карпатському регіоні, враховуючи їх функціональне призначення з погляду сучасних дослідників особливостей молитовних практик.
       Проаналізувати особливості будівельної практики збережених дерев’яних церков, що допоможе обґрунтувати гіпотези про джерела сакральних традицій в регіональній і світовій практиці.
      Враховуючи характеристику всіх соціокультурних факторів (обрядів, вірувань, звичаїв, які виконувалися перед початком будівництва сакральних споруд, а головне – сталих традицій молитовної практики), окреслити і обґрунтувати ареали поширення типів, варіантів, елементів і стилів сакрального будівництва.
      Установити вивченість і місце екологічної й соціо-культурологічної проблематики в сучасних напрямках сакрального будівництва.
     Спираючись на характерні сучасні ознаки стародавності сакральної будівлі (наприклад, на храм-ротонду, або каплицю-ротонду) проаналізувати розповсюдженість знань по сакральному будівництву в Європі.
      Наукова новизна. У дисертації вперше:
    а) узагальнено і теоретично осмислено і простежено розвиток сакрального будівництва в Європі з «центристських позицій» розуміння первісних джерел виникнення високотехнологічних сакральних споруд в Центральній Європі на початку першого століття нової ери – Християнської;
     б) спираючись на характерні ознаки стародавності сакральної будівлі, а саме на особливості спорудження церков типу «храм-ротонда», обґрунтована їх притаманність саме Центральній Європейській сакральній школі;
   в) обґрунтована глибока ідеологічна і методологічно-виважена спорідненість Гуцульського, Бойківського та Лемківського будівельних стилів сакральних споруд (на основі переосмислення дослідницьких матеріалів Я. Тараса);
     г) дано нове бачення еволюції стилів сакрального будівництва не тільки в Європі, але і за її межами;
     д) сформульований новий погляд на розвиток сакрального будівництва в Євразії дає можливість пояснити особливості змін в будівництві сакральних споруд в залежності від відстані від центру виникнення сакральних традицій в Європі і специфіки розселення нащадків гетто-дакків (українців, лемків, полян) на теренах не тільки Євразії, а і інших континентів;
    є) обґрунтовано наукове бачення цілей молитовної практики на основі аналізу ефектів, притаманним Церквам«скрипкам», як первісним сакральним спорудам в Християнському Світі на теренах Європи.
    ж) сакральна архітектурну спадщину України останніх століть розглянута у контексті загальноєвропейського архітектурного процесу, визначено її місце у світовій історії сакральної архітектури;
      з) результати дослідження у галузі теорії та історії сакральної архітектури, враховуючи останні досягнення психології, соціології, політології, філософії, дали змогу їх узагальнити та систематизувати й сформулювати концепцію національної приоритетності в сакральній архітектурі як нового напрямку розвитку її теорії.
       Наукове і практичне значення роботи. Фактичні матеріали, теоретичні узагальнення і висновки роботи можуть бути використані для подальшої наукової розробки при підготовці синтетичних праць з етнології України, релігійній етиці, теології, проблем етноґенезу та етнічної історії і комплексного історико-етнографічного дослідження Прикарпаття, регіону Українських Карпат, зони Карпат, Єврозони та народів, які її населяють, а також при написанні навчальних посібників, підготовці лекційних курсів, спецкурсів з сакральної архітектури, народознавства, краєзнавства та ін. Їх також можна з успіхом використати в дискусіях і семінарах при пошуку шляхів привнесення багатих християнських традицій у будівельну практику, у реконструкцію сакральних будівель, при будівництві нових Церков і Дзвіниць. Значення роботи і в можливості використання традицій багатовікового будівельного досвіду сакрального будівництва саме дерев’яних споруд – Церков«скрипок», в першу чергу, на теренах України і Польщі.
       Результати дослідження знайшли практичне застосування при створенні і подальшій дослідницькій, пошуковій, науково-експозиційній роботі Науково-дослідного інституту церковно-канонічних та державно-правових проблем Української Академії наук Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького, в розбудові Греко-Католицьких храмів на Івано-Франківщині, в наданні рекомендацій проектувальним організаціям Івано-Франківська, Львова, Ужгорода.
        Наукова апробація роботи. Основні положення і висновки дослідження знайшли відображення у доповідях на чисельних міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях і симпозіумах, зокрема: міжнародні науково-практичній конференції "Замки України: дослідження, збереження, використання» (Галич, 2011) у доповіді «Краса та злиденність свідків минулого (замків)», Міжрегіональна науково-практична конференція «Сучасні проблеми та інноваційні методи розвитку проектування» (м. Івано-Франківськ, 2011) у доповіді «Проблема збереження архітектурної спадщини Івано-Франківська», монографія у співавторстві «Станіславів – Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне» (2011); надруковані в ілюстрованих виданнях: План Галицької брами. Рисунок З. Соколовського; Станиславівська ратуша. Графічна реконструкція З. Соколовського за гравюрою Кронбаха ; Графічна реконструкція Станиславівської фортеці на кінець 18 ст. Автор З. Соколовський; Вірменська вулиця. Рисунок З. Соколовського ; Графічна реконструкція Станиславівської фортеці на основі плану Станиславова1792 р. Рисунок З. Соколовського.
       Структура роботи. Дисертація складається із вступу - обґрунтування, чотирьох розділів, які включають, висновків, списку використаних джерел і літератури (25 позицій), 62 фотографій, 9 схем, таблиця 1 і схематичних планів, 50 малюнків. Обсяг основної частини роботи — 37 с, загальний обсяг - 47 с.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ (частина 1)
 
Висновки
 
             Упродовж століть будувались дерев’яні церкви на Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщини, а і досі архітектори вважають, що їх високо інженерні витвори складались за рахунок еволюційного розвитку. Але чому цього розвитку не має не тільки в інших країнах, а і поряд у сусідів ? Скоріш за все вони не замислювались над джерелами цих досконалих витворів, а тільки дивувались та вивчали досконалі пропорції.
          Архітекторам Івано-Франківська довелось на протязі десятиліть рятувати від знищення дерев’яні церкви і в останні роки будувати нові на прохання греко-католицьких громад. Всі ці роки нас завжди вражала сила традицій, яка збереглась у народі, який на протязі не століть, а навіть тисячоліть молиться в храмах розташованих в одних і тих же місцях (!). Змінюються провідники духовного служіння (спочатку волхви - провідники т.з. сонячної віри; потім християнські проповідники), а люди продовжують дякувати Творцеві за життя і можливість творити і продовжувати існування людства. Щось дуже фундаментальне збереглось в наших Карпатах, і таке, яке дуже важко пояснити, але яке відчуває кожних, хто з любов’ю до людей проживе у нашому краю хоча б декілька років.
         Тому пошук в Карпатах джерел сакральної архітектури сьогодні найбільш актуальне завдання не тільки для архітекторів, а і для теологів, бо на нашу думку, саме в архітектурі зафіксовані глибокі сакральні знання, які вже потрібні людству. Людство вже «доросло» до можливості їх зрозуміти і використати на благо, а не на знищення та руйнацію.
     Особливе значення вивчення питань первісних джерел сакральної архітектури полягає у виявленні в них древніх високо інженерних елементів і співвідношень, які будівельники християнських церков копіюють тисячоліттями (підкреслюю не століттями, а тисячоліттями) з метою зберегти творчі задуми перших архітекторів – науковців – мудреців.
     З вище викладеного можна зробити слідуючи загальні висновки:
    1. Сама старіша організаційна структура, яка витримала випробування часом, це Християнська Церква, яка зберегла для сучасного людства традиційні архітектурні рішення в сакральному будівництві, зафіксував в їх співвідношеннях височайший рівень ще нами не опанованих знань.
    2. Традицій сакральної архітектури йшли не зі Сходу, чи Заходу, а навпаки принципи побудови сакральних споруд запозичувались Сходом і Заходом у народів, які проживали в сучасних Карпатах, на Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщині.
    3. Тільки функціональністю, а саме створення молитовної високої симфонії, яку бажано щоб почули вищі сили, можливо пояснити особливості будівлі Бойківських, Лемківських та Гуцульських Церков.
     4. Вплив високих знань у Карпатах-Татрах був практично на всі архітектурні стилі Світу, але від канонів відступали (їх не дуже пояснювали; та і не розуміли), тому і дійшли у Китаю до пагоди і т.п.
     5. Наукові дослідження Ярослава Тараса відносно розподілу конструкцій церков по регіонам з виокремленням шкіл сакрального будівництва на практиці підтверджують нашу концепцію відносно значущості Бойківської, Лемківської та Гуцульської шкіл.
      6. Аналіз конструкцій 16 церков Лемківщини та особливостей будівництва дзвіниць свідчить про науку насиченість канонів їх будівництва, яку вдалось майстрам зберегти до нашого часу, дійсно, -«яка інтенсивна цивілізація…» (проф. Cloquet із Ecole du Genie).
      7. Складна конструкція 20-25 метрових церков Карпат, в першу чергу, мала за мету дотримання необхідних для високо резонаторного ефекту співвідношень, а не протидія вітровалам.
     8. Втрата сакральних знань будівельниками на Буковині тісно пов’язана з реальної історією України-Гетто/Даккії, коли після поразки від Траяна народ залишив у 105 р. свої місця і подався до Карпат, а Римська Імперія заселила ці землі своїм населенням, яке і гадки не мало про Великі Закони Всесвіту і безсмертя душі.
    9. Праці дослідників розповсюдження сакральних шкіл чітко доказують глибокий позитивний вплав практики будівництва Церков«скрипок» на Бойківщині, Гуцульщині та Лемківщині на традиції дерев’яного та мурованого будівництва і на Заході, і на Сході.
    10. Фактично ми виявили єдиний підхід у будівництві т.з. ротонди не тільки в Галичині, Києві, Хортиці (Лицарський «Готсько-Казацький» Орден), Ельзасі (Німеччина), а і в Грузії (Таос, Карі).
     11. Статистика підтверджує наші висновки відносно розповсюдженості будівництва Церков«скрипок» в Західній Україні і Польщі.
    12. Гіпотеза про створення головних сакральних шкіл в 1 столітті за рахунок використання досвіду римських висококваліфікованих інженерів (фактично світовий інженерний досвід) для створення провідних шкіл сакрального будівництва в Карпатах має право на життя. 
 Література
      1. Alexander Vasiljev-Muller Discovery -I saw these engineerings constructions ! http://azov-academy.ucoz.org/publ 2011.
      2. Alexander V. Vasiljev-Muller Alternative sources of the future: Workshops of Civilizations http://perso.orange.es/elg79/N-angl-Gr-Idea%2029-12%20Microsoft%20Office%20Word%20(2).pdf  2009.
      3. Элфорд Алан Ф. Боги нового тысячелетия. –М.: Вече, 1998.- 528 с. (Великие тайны)
      4. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. – Львів: ІН НАНУ, 2007. – 640 с.
       5. Уваров Л. С. Объ архитектуре первыхъ деревянныхъ церквей на Руси // Труды II Археол. сътздав Петербург*.— Вып. I.— СПб., 1876.— С. 23.
       6. Zapletal F. Dfevene chramy jihokarpatskych Rusinu // Podkarpatska Rus.— Praha, 1923.—S. 117-121.
      7. Dzieduszycki W. Budowle drewniane na Rusi //Przegla_d Archeologiczny.— Lwow: Nakladem Towarzystwa archeologicznego krajowego, 1882.—Zesz. I.— S. 17.
       8. Януш Б. Інвентар деревляних церков Галичини.— Львів, 1917. Рукопис // ЦЦІА України у Львові.—Ф. 309.™ Оп. 1—Спр. 218.—Арк. 218
       9. Драган М. Українські деревляні церкви...—Ч. 1.— С. 31, 33, 37, 57; Ч. 2.—Іл. 44, 80, 204.
      10.Там само.—Ч. 1.— С 33,57,90; Ч. 2,— 1л. 9,46,48.
      11.Там само.— Ч. 2.— Іл. 9, 47, 80, 100.
      12 Там само,—Ч. 2.—Іл. 47, 160.
      13.Там само.— Ч. 2.— Іл. 48, 152
     14. Площанский В. О монастырях и церквях Дрогобычиских // Научно- литературный зборник Галицко-Русской Матицы.— Львов, 1867.—С. 179-187; Його ж. Некоторые села Галицкой Руси // Литературный сборник, издаваемый Обществом Галицко-Русской Матицы.— Львов, 1870.—С. 31-88.
      15. ТоменчукБ. Дерев'яні храми Галицького князівства // Скрипторій історичної прози.— Львів,1997, —T. 6. —С 519-525.
      16. Там само.
      17. Там само.— С. 524.
      18. Litak S. Kosciol lacinski w Rzeczypospolitejokolo 1772 roku.— Lublin, 1996.— S. 70-77.
      19. Kolbuk W. Koscioly wschodnie w Rzeczypospolitej...—Tab. XIII.
      20.Litak S. Kosciol lacinski w Rzeczypospoli­tej...— S. 67-70; Kolbuk W. Koscioly wschodnie wRzeczypospolitej...— S. 51.
      21. .Sacral architecture of Central Europe/Сакральна архітектура Центральної Європи - читач експериментує / Alexander Vasiljev-Muller -Third Part http://azov-academy.ucoz.org  2011.
     22. Sacral architecture of Central europe : historical hypotheses /Александр Васильев-Мюллер -Second Part http://azov-academy.ucoz.org  2011.
      23. Сакральна архітектура Центральної Європи: історичні гіпотези /Alexander Vasiljev-Muller -First Part http://azov-academy.ucoz.org  2011.
     24. Alexander Vasiljev Християнські традиції в минулому і сучасності http://azov-academy.ucoz.org  2011.
     25. О.В.Васильєв, З.Б.Соколовський Автохтонні архітектурні форми й традиції храмового будівництва http://azov-academy.ucoz.org  2011.
      26. З.Б.Соколовський To Euro-2012 Future Stanislawa / Повернення до ДЖЕРЕЛ в архітектурі Івано-Франківська http://azov-academy.ucoz.org  2011.
   27. З.Б.Соколовський«Будинок на чорній горі». Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» № 2. Львів, 1994
        28. З.Б.Соколовський «Переміщення дерев’яних храмів як спосіб їх збереження», «Вісник» академії будівництва України, Львів, № 3, 2003.
       29. З.Б.Соколовський «Оаза у міській забудові (дійсності). Історично-культурна спадщина Прикарпаття. Науковий збірник м.Івано-Франківськ. «Нова Зоря», 2006.
      30. З.Б.Соколовський «Друге народження Барокової перлини», «Архітектурний вісник» № 2 (18), 2003. м.Львів.
      31. З.Б.Соколовський «Слідами старих бастіонів». Станиславська фортеця. Серія «Моє місто» м.Івано-Франківськ, № 26
       32. З.Б.Соколовський «Як виглядала друга ратуша Станиславова ?», Станиславівські ратуші. Серія «Моє місто» м. Івано-Франківськ, «Лілея – НВ». 2011.
       33. З.Б.Соколовський Унікальна високогірна обсерваторія на горі Піп Іван. Довгий шлях до відбудови». Пам’ятники України. Історія та культура. Науковий часопис. Київ. 1 – 2004.
       34. З.Б.Соколовський Ukrajinska DRVENA SAKRALNA ARHITEKTURA" DRVENE CKKVE YAPADNE UKRAINE (crtezi). Samostalna izlozba v Zagrebu 2.-5. Studenog 2006.
       35. З.Б.Соколовський «Друге народження Барокової перлини» Галицька брама Станиславів-Івано-Франківськ. Видавництво «Центр Європи» № 1-3 січень-березень 2009
       36. З.Б.Соколовський «Хто руйнує наше місто ?» Галичанський кореспондент №15 15.04.2010
       37. З.Б.Соколовський «Церква Св. Дмитрія на Пасічній». Краєзнавець. Регіональний науково-методичний альманах. № 15 липень-грудень 2010.
      38. З.Б.Соколовський «Краса та злиденність свідків минулого (замків). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Замки України» Національний заповідник «Давній Галич» 2 листопада 2011.
     39. З.Б.Соколовський Проблеми збереження архітектурної спадщини Івано-Франківська» Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми та інноваційні методи розвитку проектування» Івано-Франківський університет права ім. Короля Данила Галицького 15.10.2011
     40. З.Б.Соколовський «Ремонт та реставрація пам’яток архітектури та археології Давнього Галича» Матеріали міжнародної ювілейної наукової конференції «Галич і Галицька земля у державотворчих процесах України» «Плай» Івано-Франківськ-Галич, 1998.
      41. З.Б.Соколовський «Гуцульське мистецтво: минуле, простір, сучасність» «Гуцулія» 4. 127 – 30. Літо – весна 2000/2001 р. Чікаго, США
       42. З.Б.Соколовський «Станіславів – Івано-Франківськ: від провінціального модерну до комерційного функціоналізму». Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Університет права ім..Короля Данила Галицького, 15.11.2010.
       43. З.Б.Соколовський «Відтворення дзвіниці Станіславського колєгіати». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Станіславська колегіата « між минулим і майбутнім», Івано-Франківськ, Художній музей, 2003.


Джерело: http://azov-academy.ucoz.org/publ/0-3
Категорія: Dissertations / Дисертації-доповіді | Додав: Vasiljev (23.12.2011) | Автор: Зенон Богданович Соколовський
Переглядів: 1868 | Теги: Мельник Петро Іванович, Грабель Микола Михайлович, сакральні знання, Васильєв О. В., Ходан Михайло Михайлович, Зенон Богданович Соколовський | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2021