Форма входу

Категорії розділу

Dissertations / Дисертації-доповіді [42]
Dissertations on public certification / Дисертація-доповідь по виконаним та друкованим роботам на правах препринту доповіді
Responses and reviews of dissertations / Відгуки та рецензії на дисертації [13]
Responses and reviews of dissertations / Відгуки офіційних рецензентів, рішення наукових семінарів, відгуки фахівців

Пошук

Наше опитування

Оцените мой сайт
Всього відповідей: 28

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту





Неділя, 18.02.2018, 03:02
Вітаю Вас Гість | RSS
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Головна | Реєстрація | Вхід
Dissertations / Каталог статей


Головна » Статті » Dissertations / Дисертації-доповіді

Культурологічні аспекти художньо-стильової еволюції скульптурного різьблення України /дисертація Гребенюка І.В.
Дисертація виконана на кафедрі «Архітектури та містобудування» Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького і в Інституті ЕСКД ім.Ольги Васильєвої-Католик
 
Відповідальні рецензенти:
                                            Кандидат мистецтвознавства Доцент кафедри педагогіки
                                            Педагогічного інституту Прикарпатського національного
                                            університету ім. В. Стефаника
                                            Гнатюк Михайло Васильович
 
                                            Директор Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею
                                            Штиркало Ярослав Євгенович
 
                                            Кандидат технічних наук, доцент, с. н.с. АІНУ завідувач
                                            кафедри архітектури та містобудування Івано-Франківського
                                            університету права імені Короля Данила Галицького
                                            Касіянчук Василь Дмитрович
 
Провідна установа:          Івано-Франківський університет права імені Короля Данила
                                          Галицького
 
            Захист відбудеться «26» серпня 2010 року о 13 годині на засіданні вченої ради
 
         З науковою роботою можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківського
         університету права імені Короля Данила Галицького
 
                      Вчений секретар, с.н.с.                                              М.Г.Тузовська 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження.
    Скульптура є одним з найдавніших традиційних видів українського народного мистецтва.
     Народна скульптура, як вид народного мистецтва в українській мистецтвознавчій науці ще не стала предметом окремого дослідження.
    Для вивчення української народної скульптури, як і всіх інших видів народного мистецтва, величезне значення має багата і цінна література, присвя­чена проблемам художньої творчості нашого народу.
     Народне мистецтво і такий його вид, як дерев'яна пластика, демократичні як за змістом, так і за формою. Майстри із народу творили за законами спадкоєм­ності художньо-образного ладу і засо­бів ного втілення, які передавались, збагачуючись і розвиваючись, із покоління в покоління. Таким чином, не пе­реривалась, а міцніла і утверджувалась жива нитка художніх народних тра­дицій.
     Їх розвиток у народній пластиці минулих століть можна простежити, якщо скульптуру культового призначення, виконану сільськими різьбярамиремісниками, не виключати з поняття народного мистецтва.
      Народне мистецтво до цього часу ще ще зовсім чітко визначене. Це поняття базується в ос­новному на предиспозиції певних тра­диційних форм, або схожості. Але від­носна стабільність композицій, мотивів, колористичного ладу, наприклад вишив­ки, орнаментальних мотивів і способів їх застосування в декоративній різьбі, чи форм і декору кераміки тощо, невластива народній скульптурі минуло­го, а тим більше сучасній. В ній аналогії, схожість завжди були відносними, навіть тоді, коли майстер і повторював певну іконографічну схему. Його осо­бистий хист, досвід, матеріал, інструмент визначали появу кожного разу но­вого, оригінального твору.
      Нам здається, що критерієм визначення народної скульптури повинен служити ступіпь виявлення народним майстром традиційного розуміння образу, використання традиційного матеріа­лу і частково інструментів, відсутність простого повтору зразків минулого аоо запозичень із професіонального мисте­цтва, звернення до сучасних тем і від­сутність того моменту самовираження, який характерний для професіональ­ного мистецтва нового часу. Прагнен­ня до вияву своєї творчої індивідуаль­ності є, як правило, основним стиму­лом самодіяльних художників.
      Виходячи із специфіки предмету і положення про те, що народне мистецтво — категорія історична, що його зміст і форми зумовлюються соціально-економічними факторами, які не є не­змінними, народна скульптура розгля­дається як частина культури народу в його історичному розвитку.
      Незважаючи на те, що ці пам’ятки віднайдено достатньо давно, і що у своїх формах ідекорі скульптури містять цінні іконографічні, стилістичні, і також семантичні й інформаційні змісти, українські народні дерев’яні скульптури не були піддані послідовному і систематичному мистецтвознавчому й історичному аналізу. Проблематика української народної дерев’яної скульптури до останнього часу залишається неокресленою, майже невизначеною, недостатньо структурованою.
    Вивчення генезис, іконографії та семантики української народної дерев’яної скульптури є актуальним, оскільки впроваджує в науковий обіг велику кількість невідомих або втрачених пам’яток мистецтва й історичного побуту, які складають значний і цінний в естетичному і історичному відношенні шар культурної спадщини, відкриває нові можливості системного підходу до створення більш повної і всеохоплюючої теорії та історії народного декоративно-прикладного й образотворчого мистецтва, української художньої культури.
    Мета дослідження. Метою дослідження є з’ясування найбільш загальних закономірностей розвтку української народної дерев’яної скульптури. Вивчення традицій народної скульптури усіх областей України і вплив можливих шляхів використання їх у сучасному різьбленні. Грунтовна розробка центральної в проблематиці народної дерев’яної скульптури проблеми взаємозв’язків і взаємовпливів пластичної культури України та мистецьких традицій навколишніх та далеких теренів і художніх центрів. Вирішення цієї проблеми має принципове значення у визначенні напрямку стародавнього художнього деревообробництва. Метою роботи є дослідження джерел і способу дії цього впливу даних регіональних мистецьких технік скульптурного різьблення, а також наслідків для розвитку самобутнього образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва України.
      Завдання. Для досягнення даної мети поставлені такі завдання:
     - Проаналізувати стан проблеми та дослідити різні підходи до її розв’язання.
     - Провести дослідження розвитку української народної дерев’яної скульптури певних періодів. Дати докладний розгорнутий опис відомих на сьогодні варіантів скульптурного різьблення.
    - Перевірити наведені попередніми дослідниками вказівки на подібності декоративних форм та орнаментальних мотивів української народної дерев’яної скульптури.
    - Визначити тип художніх виробів і технологію декорування, стилістику орнаментування даних форм дерев’яної скульптури.
       -Простежити еволюцію досліджень художньо-композиційних особливостей та змістовного значення форм народної дерев’яної скульптури.
      - Простежити внесок українських майстрів даних регіонів у подальший розвиток сприйнятних ними орнаментальних декоративних мотивів, та поширення поза межі українських земель.
      Об’єкт дослідження. Дерев’яні скульптурні вироби, оздоблені високохудожніми рельєфними сюжетами та орнаментальними мотивами, що дає нам змогу розглядати їх як мистецькі, декоративні твори.
      Методика досліджень базується на системно-комплексному аналізі предметно-просторових форм його художніх особливостей вконтексті історичних, етнографічних даних. На основних принципах національної інтеграції усфері культури, методів порівняльно-історичного, іторико-генетичного та мистецтвознавчого аналізу. До аналізу української народної дерев’яної скульптури застосовано статистично-позиційні і структурно-семіотичні методи, які не суперечать кращим досягненням ретроспективного методу, що панує в галузі досліджень. Усі думки щодо методів дослідження, безумовно, є невичерпними. Вони розкривають нові можливості для подальших мистецьких досліджень.
       Хронологічні рамки досліджень. Для дослідження української народної дерев’яної скульптури охоплено весь період розвитку існування цього виду мистецтва. Дослідження даних регіональних мистецьких технік скульптурного різьблення Східних та Західних областей України.
     Теоретичною базою дослідження є архівні матеріали вітчизняних та зарубіжних вчених – мистецтвознавців, дослідників, що зберігаються у фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею, Івано-Франківського художнього музею, Львівського музею українського мистецтва, Коломийського музею Гуцульщини. В теоретичну базу даного дослідження введене також доволі значне число автрів, наукові публікації яких присвячені даній проблемі.
      Наукова новизна роботи полягає в тому, що вній міститься і переконливо доводиться нове рішення наукової проблеми, яка багато років привертає до себе увагу мистецтвознавців і вчених. В даній роботі наводяться науково обґрунтовані розробки, що доводять неприйнятність попередніх висновків, містяться переконливі ідеї, які забезпечать більш логічне розв’язання даної проблеми - українського народного скульптурного різьблення. Ґрунтовно досліджено роботи народних майстрів скульптурного різьблення минулих століть, що дає нам змогу детальніше дізнатися про мистецькі технології народного скульптурного різьблення.
      Практичне значення роботи полягає в тому, що вводиться в науковий обхід новий матеріал, який може мати значення для ряду проблем мистецтва та архітектури. Результати дослідження можуть бути використані у теоретичній і практичній діяльності образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, а також в архітектурі.
      Апробація. Основні положення наукової роботи доповідались на університецькій науковій конференції.
      Структура роботи. Наукова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, словника термінів, списку використаних джерел і додатка – альбому ілюстрацій (на 35 стор.). Загальний обсяг роботи – 140 стор., у тому числі основної частини – 105 стор.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
         У першому розділі «Мистецтво скульптурного різьблення на теренах України від зародження до кінця XVІІІ ст.» проведений огляд історичних і літературних джерел, що висвітлюють поставлену проблему; розглядається поняття «народна скульптура», а також змістовно-семантичні, пластичні й образотворчі характерис­тики пластичних мистецтв як методичної основи дослідження.
         У дослідженні розглянуті основні засоби зображальності й пластичної виразності скульптури. Природа емоційного впливу скульптури заснована й на законах ритмічного зв’язку форм навколишнього середовища з формою самого твору мистецтва. Це ритмічна згода можлива тому, що будь-яка скуль­птура та середовище має особливу специфіку емоційного впливу на гля­дача. Скульптура має таку силу гармонійного звучання, що заповнює цією гармонією навколишній простір, надає йому певне емоційне забар­в­ле­ння, а її зображальність завершує семантику ансамблю. Залежно від харак­теру плас­тичного твору структура статуї може бути організована так, що не дозволяє глядачеві вторгнутися в його межі, а іноді, навпаки, вона активно вимагає включення в нього глядача або як самотнього споглядальника, або як людську масу. Це життєвий простір скульптури задається скульптором, що повинен точно визначити, як поставити скульптуру в середовищі. Про­ана­­лі­зовано роль фактури в скульптурі, її декоративні ефекти й інформа­ційна властивості.
       У другому розділі «Мистецтво скульптурного різьблення ХІХ ст.» проаналізовані пластичні особливості скульптурного рішення ХІХ століття, та вплив професіонального мистецтва на народне, що обумовлений соціально-економічннми умовами життя народу, розвитком його культури. Він не торкався традиційної тематики, ли­ше в більшій чи меншій мірі позначав­ся на загальній композиції творів, пла­стичній мові, збагаченні виражальних засобів, що в результаті приводило до появи творів тільки з деякими зовніш­німи ознаками професіональної скульп­тури.
       У третьому розділі «Типологія і художні особливості українського скульптурного різьблення ХХ ст.» проаналізовані принципи синтезу мистецтв як образ­ного діалогу різних рівнів пластики, де художні народні промисли стали ба­зою відродження багатьох видів народної творчості і тим самим відіграли повну роль у становленні народного мистецтва. Як складова і традиційна його частина де розвивалась і дерев'яна скульптура.
        У дослідженні наведена класифікація об’ємної пластики. Вона виступає основним художнім засобом взаємозв’язку скульптури з простором, що організується і його матері­альною оболонкою. Вказується, що скульптурна пластика може виступати в якості об’ємній та площинній. Пластику скульптурного об’єму підрозділяють на функціонально-конструктивну, художньо-текто­нічну й деко­ра­тивно-символічну. При функціонально-конструктивному характері архі­тектурної пластики об’єму вона повинна правдиво відображати законо­мірності структури внутрішнього простору й не приховувати основні конс­т­ру­к­тивні елементи. Художньо-тектонічна пластика є естетичним осмис­­лен­ням конструктивно-просторової структури, ясним виразом її за допомогою образної мови, підкресленням художніми засобами несучої здатності основ­них конструктивних елементів. Саме ця пластика несе в собі елементи зобра­жальності, зберігаючи подібність із реальними прототипами – об’єктами й процесами. Основним завданням декоративно-символічної пластики є емоцій­ний вплив на людину, використання символів, ефектних форм для створення значного художнього враження, переживання у глядача.
      У четвертому розділі «Сучасна українська скульптура» проаналізована художня реальність XXІ століття, яка представлена рядом аналогів новацій, затвердивши свободу експерименту, відкриту апеляцію до підсвідомого, раціоналізм аналітичної творчості, що не мають, доповнені в першій половині сторіччя явищами інверсії і універсалізації. Цілий ряд відкриттів і теорій XXІ століття - теорія відносності, квантова механіка, мистецтво кіно, психоаналіз, аналітична філософія - гранично ускладнили картину світу і уявлення про реальність, привели до переосмислення століттями художньої традиції, що складається. Результатом цих новацій стало створення в художній творчості нової просторової концепції, що виразилася в зміні відношення до художнього простору як рівноправного засобу художньо-образної виразності разом з пластичним об'ємом.
 ВИСНОВКИ
 
       У результаті проведеного дослідження художньо-стильової еволюції скульптурного різьблення України зроблені наступні висновки:
       1. Проаналізовано початки української народної дерев'я­ної скульптури, часів Древньої Русі. Досліджено широкий розвиток цього виду художньої твор­чості у східних слов'ян, що дають право говорити кам'яні пам'ятки, що збере­глися з тих часів,
       2. Проаналізовано всезростаючу кількість народних різьбярів, роль їх творів у формуванні світогляду та естетичних смаків людей, наявність давніх традицій різьбярства на Україні, що створюють надзвичайно сприятливі умови відродження народ­ної монументальної скульптури, тво­рення суспільно-значимих монумен­тальних комплексів, окремих пам'ятни­ків, а також декоративної паркової скульптури.
        3. Проаналізовано об’ємну, переважно сакральну, скульптуру де роботи народних майстрів були найпоширенішою в південно-західних землях України — на Галичині та на Поділлі. Композиційні особливості художнього простору середовища: метричні й ритмічні ряди, динаміка виразної аритмії, чергування масштабів, пластики деталей, що створює динамічну гру світла – все це створює емоційну підоснову сприйняття морфології середовища, який завершується потужним впливом змістовного потенціалу, що полягає в пластику скульптури. Саме вона – скульптура – є семантичним ядром структури феномена художнього образу. Однозначний зміст алегоричних статуй підтримується склад­ним впливом асоціативних змістів, укладених у мові художнього ансамблю. Ці складові в органічній єдності формують основу культурологічного явища образу пластики.
 
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ
 
         1. Художні особливості українського скульптурного різьблення кінця ХІХ першої третини ХХ ст.// Вісник Прикарпатського національного університету: Мистецтвознавство. 2004 Вип.V. С. 99-104.
      2. Основні тенденції розвитку монументальної скульптури в ХХ ст. // Мистецтвознавство’05: Науковий збірник. Львів: СКІМ, 2005. С.119-126.
 
ANNOTATION
      Certainly concept of «image of sculpture», based on principles of synthesis of fine arts and architecture. The artistic receptions of формоутворення, harmonization, and also principles of pictorialism, are analysed in the plastic arts of environment. A «pictorialism» is entered to the scientific appeal of concept in a sculpture and architecture. The richly in content semantic and plastic features of sculpture and architecture and their function are analysed in creation of image. On the basis of it, the complex study of art analysis of unique sculptural sights is first conducted in research. Found out the basic lines of «pictorialism» of him artistic forms, found out principles of harmonization in the system of synthesis of fine arts and architecture. Basic tendencies are in forming of image. Keywords: synthesis of arts, sculpture, pictorialism, harmonization of artistic forms.

 
 


Джерело: http://azov-academy.ucoz.org/publ/do_evro_2012_istoriko_kulturnij_kompleks_quot_khutori_katolik_quot/2-1-0-84
Категорія: Dissertations / Дисертації-доповіді | Додав: Vasiljev (16.02.2011) | Автор: Іван Васильович Гребенюк
Переглядів: 1618 | Теги: W.D. Kasiyanchuk, Львівський музей українського мисте, M.W. Gnatuk, Коломийський музей Гуцульщини, I.W. Grebenuk, IESCR, Ya. E. Shtyrkalo | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0

Copyright MyCorp © 2018